Російські футбольні клуби показали прибуток вперше за п'ять років


Опубликованно 22.03.2018 01:05

Російські футбольні клуби показали прибуток вперше за п'ять років

Аналітики PwC і Російської футбольної прем'єр-ліги (РФПЛ) представили дослідження фінансової діяльності провідних російських футбольних клубів (.pdf). Воно показало, що у 2016 року (даних за 2017 рік ще немає) клубів РФПЛ вдалося вийти на сукупну чистий прибуток вперше принаймні за п'ять років.

Сумарні доходи клубів в 2016 році склали 63,3 млрд руб., а витрати — 60,1 млрд руб. Фінансовий результат виявився позитивним (3,2 млрд руб.) вперше з 2012 року (за цей період у PwC є дані). Для порівняння, у 2015 році сукупний чистий збиток клубів РФПЛ становив 9,4 млрд руб.

Вихід в плюс обумовлений скороченням витрат футбольних клубів на 12% з пікового рівня 2015 року (68,5 млрд руб.) і зростанням доходів, пов'язаних у тому числі з збільшенням спонсорських та інших комерційних надходжень.

«Комерційні доходи в цілому зростають, і це дуже позитивний факт. Клуби все більше і більше перебудовуються на так звану бізнесову модель. Частка цільових надходжень і пожертвувань від власників, регіональної влади. — РБК) знижується, замінюється спонсорськими контрактами та іншими комерційними доходами», — сказав на презентації дослідження старший менеджер спортивної практики PwC Олександр Кардаш.

Відставання від Європи

Тим не менше з точки зору обсягу доходів РФПЛ значно поступається провідним європейським футбольним лігам, перебуваючи на сьомому місці (€701 млн, за даними за 2016 рік) і поступаючись Туреччини (€734 млн). В рази більше заробляють клуби Англії, Німеччини, Іспанії, Італії і Франції. З Турецької футбольної суперлігою РФПЛ ріднить високий відсоток частки витрат на заробітну плату, 71-72% від виручки, і це найвищі показники в топ-10 європейських чемпіонатів.

Структура доходів російських клубів також значно відрізняється від середньоєвропейської, констатують аналітики PwC. Якщо в європейському футболі найбільшою статтею доходів є продаж медіаправ — в середньому 38,7%, а в багатющій лізі світу, англійської, — 46,5%, то для клубів РФПЛ продаж картинки забезпечує лише 4,1% від сукупних доходів.

Вартість медіаправ в російському футболі істотно нижче, ніж у провідних чемпіонатах і навіть нижче, ніж у лігах «середньої руки» (Португалія, Голландія), сказав партнер PwC україна Олег Малишев. У 2016 році реалізація медіаправ принесла клубів РФПЛ всього лише 2,2 млрд руб. Президент РФПЛ Сергій Прядкін сказав на презентації дослідження, що його «мрія» — щоб ліга отримувала від продажу телеправ хоча б $100 млн в рік (це 5,6 млрд руб. за поточним курсом. — РБК).

У липні 2017 року Прядкін повідомляв, що ліга веде переговори про новий контракт з холдингом «Газпром-медіа» і хотіла б домовитися про підвищення суми в півтора рази. Але навіть якщо мовники підуть на умову ліги, сума контракту складе близько 3 млрд руб. на рік (мінус вартість виробництва), або близько €42 млн за курсом ЦБ. Для порівняння, англійські клуби сукупно отримують в рік €2,3 млрд, турецькі — €286 млн, португальські — €122 млн.

Клуби не хочуть розкриватися

PwC аналізувала звітність клубів по РСБУ, яку вони здають в Російський футбольний союз. Ця звітність складається за фінансовим років, які збігаються з календарними роками. При цьому в європейських футбольних лігах клуби зазвичай складають звітність, що фінансовий рік співвідноситься з одним футбольним сезоном (наприклад, чемпіонат Англії 2017/18), що більш репрезентативно.

Клуби РФПЛ не дали згоди на публікацію своїх індивідуальних фінансових показників в рамках дослідження. Найбільша проблема — у тому, що «більшість клубів поки не відчуває комфорту від того, що будуть показувати деталі фінансової ситуації, виставляти їх на публіку», нарікає Малишев. Важливо переконати їх розкривати більше інформації — «так живе вся футбольна Європа», сказав він.

Всі фінансові дані представлені в дослідженні на агрегованій основі, крім розбивки по призовим від участі в міжнародних змаганнях під егідою УЄФА. Лідери з призовим — ФК «Зеніт» (€101 млн за п'ять років) та ПФК ЦСКА (€74 млн). «Не секрет, що у нас є кілька провідних клубів, які грають в європейських футбольних турнірах, які мають найбільшу вагу, і зміни в їх економіці найбільш істотним чином впливають на середні цифри, оскільки у них бюджет набагато більше, ніж у інших», — зазначив Малишев.

Стали економити на трансфери

Чистий прибуток клубів РФПЛ в 2016 році багато в чому відображає разові чинники, пов'язані з трансферами (переходи футболістів), показують дані PwC. Причому зміни трансферної політики вплинули як на економію у витратах, так і на зростання доходів. З одного боку, «дуже сильні скорочення відбулися з придбання гравців», - сказав Сергій Прядкін. «В останні три роки вже немає тотальної скупки гравців», — вказує він.

З іншого боку, зростання сукупних доходів майже цілком виявився забезпечений зростанням по статті «Інші доходи», до якої, як пояснив Кардаш, віднесені доходи від трансферної діяльності. Наприклад, у 2016 році «Зеніт» продав бразильця Халка і аргентинця Есекіеля Гарая в закордонні команди, виручивши кілька десятків мільйонів євро. Прибуток на $26 млн від продажу гравців в 2016 році зафіксував ЦСКА.

Спонсори ринкові та неринкові

Головним джерелом доходу для російських футбольних клубів залишаються спонсорство і комерційні угоди (44% у структурі доходів, за даними дослідження PwC і РФПЛ, або більше 60%, за даними УЄФА). При цьому в більшості випадків основний спонсор клубу є і його власником. Так, в інтерв'ю РБК гендиректор ФК «Локомотив» Ілля Геркус розповідав, що контракти з компаніями основного власника клубу — РЗ — забезпечують «Локомотиву» 5,4 млрд руб., близько 70% дохідної частини бюджету.

Частка цільових надходжень, які включають прямі дотації клубу з боку власників, складає в РФПЛ близько 14%, за даними PwC. Навіть якщо формально клуби показують позитивний фінансовий результат, фактично вони залишаються збитковими для своїх власників, так як більша частина виручки формується за рахунок вливань коштів власника, оформлених як спонсорські контракти або цільові дотації. Втім, частка комерційного спонсорства російських футбольних клубів зростає, і це саме ринкове спонсорство, а не цільові надходження, «які маскуються під спонсорство», стверджують аналітики PwC.

Правила фінансового fair play в європейському футболі (їм підпорядковуються і російські клуби) посилюються, «кожна копійка спонсорів буде оцінюватися на ринковість», підкреслюють в PwC, тому частка неринкового спонсорства з об'єктивних причин буде зменшуватися.

Зростання відвідуваності

З введенням в експлуатацію нових стадіонів до чемпіонату світу 2018 року стала зростати відвідуваність ігор РФПЛ, відзначають в PwC. Проте динаміка зростання не дозволяє розраховувати на різке зростання доходів у дні матчів. За прогнозом аналітиків, відвідуваність ігор РФПЛ в сезоні 2017/18 стане рекордною — 3,2 млн осіб сукупно (13 тис. осіб у середньому на матчі). Це на 14% більше, ніж роком раніше, і може за підсумками сезону принести клубам додатково 280 млн руб., але в сукупності це менше 0,5% від загальних доходів клубів.

«Футбольний клуб може стати комерційно успішним, якщо буде займатися отриманням доходів на професійному рівні. Мова йде про роздрібного продажу (квитки, клубні товари і т. д.), B2B (реклама, спонсори), а також спортивних доходи, тобто трансфери, — говорить керівник маркетингової групи «Альохін і партнери» Роман Альохін. — Ці три джерела доходу можуть зробити клуб прибутковим, але в Росії ніхто не займається їх організацією і розвитком, причому це має бути комплексний розвиток. Щоб стати успішним у фінансовому плані, клуб повинен за всіма трьома напрямками отримувати хороші прибутки. Поки російські клуби якщо і успішні, то тільки по одному напрямку, але цього мало, щоб вийти на повну окупність».


banner14

Категория: Спорт